IT компанія «Astwellsoft»

Створення сайтів у Миртюки

Розробка веб сайтів будь-якої складності з індивідуальним підходом до кожного замовлення.

Село Миртюки, що знаходиться на правому березі річки Стрий, виникло у період між двома світовими війнами. За часів Другої Речі Посполитої належало до Братківської гміни Стрийського повіту Станіславського воєводства [1]. Зараз це населений пункт Стрийського району Львівської області, Україна.

Територія сучасних Миртюк адміністративно належала до Браківців На перехресті доріг стояв пам'ятник святому Антонію Падевському (Падуанському.) який у 90 роки XX ст. перенесено на сільське кладовище. Як відомо, Антоній Падевський 10 років був монахом ордену францисканців, за легендою, мав дар говоріння мовами. У 15 — 16 століттях монахи Ордену францисканців засновували монастирі на землях Східної Галичини. Це був період так званої монастирської колонізації. Можливо, що саме їм належала ідея спорудити пам'ятник Антонію на перехресті та покласти початок заселенню Миртюк.

За даними археологічної експедиції 1931 року людина на цих теренах з'явилася ще у III ст. до н. е. Було знайдено рештки культури шнурованої кераміки. Кілька десятків століть досліджувана територія освоюється повільно та з зростанням кількості населення у Братківцях виникає потреба заселення та освоєння нових територій австрійсько-польськими колонізаторами, які вже давно відчували нестачу земель на метрополії. У 18 столітті інтенсивно освоюються землі навколо Стрия німецькими колоністами, які привозять з собою не тільки нові технології, але й протестантську віру.

Як видно з наведеної таблиці (за матеріалами збірника «Стрийщина») галицьке село формувалося у полікультурному багатонаціональному середовищі, втраченому внаслідок радянської окупації та Другої світової війни.

Заселення Миртюк тісно пов'язане з господарською діяльністю жителів с. Братківці, бо саме їм польсько-австрійський уряд надавав у користування землю на Жижаві. На території сучасних Миртюк до Першої світової війни було декілька жилих будинків, які розміщувались вздовж польової дороги, у яких проживали Кемпа Леон, його дружина Ришель та дочка Гелька. На правому березі Жижави біля млина проживали Дратва і Чабана. Вздовж центральної дороги були будинки Пророка Шимона, Червіньських, Войтоня Юзека, Каміньських, М.Гефера, М Прерар, А.Блаш. Міхал Пшебила жив у будинку на протилежному боці. У будинку Косовського Антона була відкрита у 1945 р. школа, а тепер там знаходиться поштове відділення. Вздовж центральної дороги проживали Кузьо Тимко, Праненмаєр Казимир, Пророк Міхал, Скалка Юзеф, Солтис Обушко проживав по сусідству з Віктором Словінські. Мадура не завершив свій дім, який і тепер світиться порожніми віконницями Це — колишнє приміщення сільського клубу та бібліотеки До середини 40 рр. XX ст. на Миртюках проживали також Масюта, Нізінські, Глас, Рембач, Кій, Жара. У переддень війни на Миртюках поселився директор школи з Трускавця Євстахій Мацан, який продав будинок у Дрогобичі, а на Миртюках побудував за аналогічним проектом. У роки Другої світової війни у його будинку розміщувалась штаб квартира німецького командування, а законні мешканці проживали у підвалі. Мацан знав німецьку мову його використовували інколи як перекладача. З завершення воєнних дій на території Стрийщини 14 серпня 1944 р. Євстахій Мацан був призначений директором Стрілківської школи.

З 1923 року Польща проводить відверту асиміляційну політику щодо населення Західної України. Колонізаційна політика була спрямована на утворення «п'ятої колони» — так званих осадників. Осадниками були демобілізовані солдати, відставні чиновники, а потім усі охочі. До 1939 року у сільській місцевості оселилося 200 тис. поляків, а в містах — 100 тис.

Візи в США
Створення веб сайтів у Миртюки

Ми розробили

1500+ проектів